"Докапіталізація - рекомендація, а не вимога"
- Для чого зараз, на Вашу думку, проводиться діагностика найбільших українських банків за методикою МВФ?
- Результат будь-якого стрес-аналізу стає приводом для внутрішньої дискусії в банку при прийнятті тих чи інших управлінських рішень з корекції бізнес-планів. Це є шлях кризового розвитку системи, і одним з варіантів вирішення проблеми може бути докапіталізація. Тому НБУ абсолютно правильно проводить інвентаризацію існуючого платіжного балансу і починає діалог з банкірами та їх клієнтами. Оскільки основна частина 17 найбільших банків - установи з іноземним капіталом, в НБУ будуть проводитися зустрічі з керівниками материнських компаній для з'ясування їх планів з підтримки ліквідності українських "дочок". Має відбутися перегляд бізнес-планів цих банків, тому що вони купувалися за іншими бізнес-планами, які тепер підлягають корекції. В результаті діалогу НБУ з керівництвом або радами іноземних банків, що працюють в Україні, з'явиться розуміння того, наскільки скориговані їх бізнес-плани і наскільки вони послідовні в підтримці українських активів.
- Чи може такий діалог закінчитися згортанням бізнесу іноземних груп, притому що Intesa і UniCredit вже думають про продаж своїх "дочок" їх колишнім власникам?
- Мені невідомо про такі пропозиції. Я впевнений, що іноземні банки будуть послідовними відносно українського ринку та зустрічі в Нацбанку з їх представниками після перевірки дадуть саме такий результат. Український ринок залишається дуже цікавим навіть під час кризи.
- До чого ще може призвести діагностика банків?
- Коли ця робота буде закінчена, ми чітко зрозуміємо платіжні календарі, тоді НБУ легко зможе прогнозувати поведінку нерезидентів на 2009 рік і формувати прогнозовану валютну політику. Таким чином буде виключений фактор подразнення для українських вкладників.
- Що ж тоді у цій перевірці викликає побоювання банкірів?
- Дуже важливо, щоб матеріали обговорення подібних стрес-аналізів не з'явилися в ЗМІ і не були винесені на широке обговорення як єдиний шлях розвитку українських банків. Адже це моделювання ситуації, а негативний аналіз посилить ситуацію. Наскільки мені відомо, представники МВФ, які працювали над методикою, вже займалися аналізом під час кризи в Туреччині, де всі банки пережили стрес, проте інформація про перевірку не з'являлася в пресі. Банкіри дали населенню правильний «посил» в ЗМІ тільки за підсумками проведення процедури.
- Що являє собою така перевірка?
- При проведенні експрес-аналізу використовується метод, при якому певний відсоток кредитів визнається таким, що не повертається. Цей результат порівнюється з резервами банку, які доформовуються, і обчислюється позитивний або негативний капітал. Подібні тести самостійно складають й інші банки. Я бачив, як такий внутрішній стрес-аналіз робив "Банк Ренесанс Капітал". Його фахівці умовно визнавали 25% кредитів негативними і аналізували капітал найбільших банків. До речі, після аналізу за їх методикою, яка охопила 25 банків, в Укргазбанку та ще п'яти українських банків капітал визнали позитивним.
- Тобто після діагностики МВФ банкіри можуть відмовитися від докапіталізаціі своїх установ?
- Докапіталізація - це рекомендація, а не вимога. У банку можуть сказати: ваш аналіз нашого кредитного портфеля занадто песимістичний з огляду на те, що ми на протязі останніх п'яти років займалися вдосконаленням кредитних процедур і впевнені, що лише стільки-то відсотків можуть бути неповертаємими. Нам потрібно тільки стільки-то резервів і на таку-то цифру докапіталізувати банк. Не варто думати, що в наших банках слабкі аналітичні управління, які проводять подібні стрес-аналізи. Аналіз, який буде проведений за методикою МВФ, - тільки додатковий аргумент обговорення і вироблення управлінського рішення.
- А Ви не думаєте, що без влиття капіталу деякі банки збанкрутують?
- Я вірю, що ми не втратимо жодного з учасників ринку. Цього можна досягти за рахунок швидкого злиття деяких банків як примусового, так і добровільного. Ми подолаємо кризу шляхом мобілізації інтелекту банківської системи, адже рівень українського банківського менеджменту досить високий. Підтвердженням моїх слів є те, що більшість закордонних інвесторів, купуючи українські банки, однією з основних вимог ставлять збереження українських топ-менеджерів. Цим політика іноземних банків в Україні кардинально відрізняється від їх дій на інших ринках, де вони, як правило, залучають своїх менеджерів. У нас інша проблема. Поточна валютна політика впливає на відтік коштів клієнтів. Тому при підготовці кризових сценаріїв потрібно розглядати і курсові питання.
- Яку роль у цьому буде відігравати кредит, залучений МВФ?
- Перший транш коштів МВФ вже зарахований в резерви НБУ для підтримки курсу гривні. Але, крім плану, запропонованого МВФ, необхідно провести інвентаризацію нашого платіжного балансу. У зв'язку з цим представники фонду припускають, що можливо реструктуризувати деякі борги, перш за все корпоративні.
- Чому в інших країнах Східної Європи питання девальвації національної валюти стоїть менш гостро?
- У нас населення більш піддається валютним ризикам і в кризові моменти активно переводить депозити з гривні на іноземну валюту. А в інших країнах Східної Європи роблять все для того, щоб максимально стабілізувати ситуацію, і у них національна валюта є єдиним засобом платежу. Ми ж до сих пір говоримо про високий рівень доларизації економіки та бівалютності. Не секрет, що на товарних ринках велика частка розрахунків проводиться у доларах.
- Але ж одним з перших джерел ажіотажного попиту на долар, який призвів до девальвації гривні, вважається не населення, а політики та чиновники. Це так?
- На жаль, саме VIP-клієнти, до яких можна віднести і народних депутатів, які першими реагують на негативні чутки, використовуючи для цього гроші, які для них не останні. При цьому, на жаль, деякі, далекі від банківської діяльності парламентарії, дозволяють собі робити прогнози, що стосуються валютного курсу, не маючи відповідних знань. Я регулярно закликаю депутатів до того, щоб вони усвідомлювали відповідальність за висловлювання, на які чутливо реагує банківська система.
"Комерсант", - 1.12.2008.
01.12.2008