Фактор надійності банківських установ
Дійсно, показників роботи фінансової установи, на які можна орієнтуватися, досить багато. Це, в першу чергу, пов'язано з відсутністю на сьогоднішній день однозначної дефініції «надійний», яку можна було б застосувати до банку.
Звичайно, кажучи про стійкість роботи комерційних банків, можна спробувати визначити ключові ознаки їх надійності, з урахуванням нинішньої економічної ситуації, коли довіра населення до банківського сектора значно похитнулась. Існує широкий спектр якісних і кількісних ознак стабільної і міцної кредитно-ощадної компанії, а саме: тривалість роботи банку на ринку, фінансові показники, прибутковість, незмінність у своїх зобов'язаннях перед клієнтом, членство у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, вхід до групи найбільших кредитно-фінансових установ, наявність розгалуженої філіальної мережі, розмір власної банкоматної мережі, наявність рейтингів міжнародних агенств і так далі. Такі дані можна почерпнути на сайті Національного банку України, Асоціації українських банків і самої фінансової установи. Але більшість українських фінансистів підкреслюють, що в різні проміжки часу критерії оцінки надійності банку міняються. Низка вищезазначених показників банку в період економічної нестабільності стає другорядною. Наприклад, деякі результати тих же міжнародних рейтингових агентств себе не виправдовують. За словами директора національного агентства «Кредит-Рейтинг» Станіслава Дубка: «Важко їх (рейтинги) надавати, не маючи офісу в країні і не знаючи місцевих реалій. Тут потрібно порівнювати вже не з іншими країнами, а в рамках однієї економіки з урахуванням її специфіки. Інколи в міжнародних агентств можуть бути, на наш погляд, трохи дивні оцінки або невірні орієнтири». Це підтверджується сумною долею Леман Бразерс, Мерин Лінч та інших зарубіжних банків, які мали досить високі кредитні рейтинги.
Але не дивлячись на присутність певної суб'єктивності в роботі рейтингових агентств, деякі критерії їх оцінки діяльності банків так само високо котируються серед інвесторів, фінансистів і просто більшості банківських клієнтів.
На думку фінансових експертів, в період економічної нестабільності зростає роль транспарентності як чинника довіри до фінустанови. Як відмітив авторитетний український фінансовий оглядач Ю. Сколотяний: «Коли доступ на зовнішні ринки обмежений або практично закритий, то інформаційна прозорість є необхідним елементом підвищення довіри пересічних вкладників, у зв'язку з цим це питання виживання банків і їх доробок на майбутнє». З такою думкою в цілому згодна й заступник голови правління Укргазбанку Олена Дмітрієва, яка до інформаційної відкритості банку додала ступінь ліквідності банку як невід'ємного атрибуту його стабільного становища. За словами банківського топ-менеджера: «Найважливіший критерій оцінки надійності зараз – це інформаційна відвертість і стан ліквідності фінансової структури». Ймовірно, що регулярне надання банком повної інформації про себе, так або інакше примушує його менеджерів більш строго прораховувати всі ризики, а значить реально займатися питаннями надійності своєї компанії. Мабуть, тому високий рівень транспарентності банківської установи обов'язкова умова його роботи на світовому фінансовому ринку.
Так, за даними міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's середній показник розкриття інформації провідними світовими банками складає приблизно 70-75%. В Україні такого рівня транспарентності зміг досягти лише Укргазбанк (71,2%). В цілому ж по країні середній показник розкриття інформації українськими банками складає 45-50%. Сподіватимемося, що фінансова криза підштовхне вітчизняні банки бути відкритішими, а отже, надійнішими. Тим паче, що це не примха, а невблаганна вимога сьогоднішнього часу.
13.02.2009