Валютний ринок розгойдують спекулянти
В якості додаткових аргументів для посилення паніки валютні спекулянти посилаються і на падіння ВВП, і на дефіцит бюджету, і на надання чергового траншу МВФ. Всі ці чинники мають місце, але їх вплив на валютний ринок носить опосередкований, другорядний характер. Проблеми з падінням ВВП і дефіцитом бюджету — це скоріше проблеми макроекономічного характеру.
Криза в Україні протікає складно і неоднозначно. Але, якщо зв'язувати падіння ВВП і валютний ринок, то, швидше за все, можна зробити висновок, що попит на валюту буде падати, а не рости. Економіка в цілому зменшила свій попит на валюту. І дефіцит бюджету в даній ситуації на валютний ринок впливає слабко. Проблема дефіциту бюджету в нашій економіці вічна. Найчастіше вона впливає на рівень інфляції, а не на курс валюти.
Якщо говорити про кредит МВФ, то отримання кожного траншу відбувається під бурхливі дискусії і активні обговорення. Але, провівши простий аналіз динаміки курсу долара за період кінця 2008 — початку 2009 року можна переконатися, що долар стрімко ріс і так само стрімко падав без впливу грошей МВФ.
Швидше за все, проблема сьогоднішньої девальвації гривні криється в іншому, виключно сезонному характері. Як правило, в кінці кожного місяця попит на долар росте. Це було характерно як в докризовий час, так і зараз. А якщо врахувати, що кінець цього місяця є і завершенням кварталу, то підвищення попиту на долари з боку імпортерів цілком закономірний.
Тому немає нічого дивовижного, що кількість покупців перевищує кількість продавців валюти. Крім того, не варто забувати, що НБУ зробив ряд поступок банкам із зарубіжним капіталом щодо продажу ними валюти зі своєї валютної позиції. Як результат — надлишку доларів на міжбанківському ринку, як це було на початку поточного місяця, не спостерігається. Отже про катаклізм говорити не варто, а тим більше, про масову девальвацію гривні.
У літній період взагалі валютний ринок не дуже активний, оскільки більшість операцій відкладаються на осінньо-зимовий період. Швидше за все, об'єми торгівлі валютою на міжбанківському ринку повернуться до колишнього рівня, і не перевищуватимуть 200 млн. доларів за день. І курс долара варіюватиме біля відмітки 7,7 грн. за долар, час від часу то відвойовуючи копійку у гривні, то програючи цю ж копійку.
При цьому, було б помилкою вважати, що економіка України не схильна до ризику девальвації. Цей ризик криється в проблемі погашення корпоративних боргів перед нерезидентами.
Саме масове вилучення валюти нерезидентами з банківського і корпоративного сектора в жовтні-листопаді 2008 року і призвело до різкої девальвації гривні.
Найбільш проблематичним цього року є третій квартал. За експертною оцінкою, за цей період банки і компанії повинні повернути нерезидентам близько 12 млдр. доларів. Для кризової економіки сума дуже велика. Але при цьому варто врахувати ту обставину, що велика частина цієї суми — це боргові зобов'язання українських дочірніх структур перед своїми зарубіжними власниками.
Швидше за все, ці борги буде просто переоформлено. Частина боргів, оформлених ринковими єврооблігаціями, буде реструктуризована. Певні позики, як цього і можна було чекати, взагалі не погашатиметься. Проблема дефолту по ряду українських боргових цінних паперів — це вже не новина, а реалії ринку.
Зі всієї суми боргів реально на повернення грошей нерезидентами може піти 2-3 млрд. доларів. Але і ця сума доларів може бути спокійно перекрита зростанням валютних надходжень, які, як правило, з початку осені збільшуються.
Цього року складно буде отримати валютну виручку від продажу експорту на рівні минулого року. Але в цілому, об'єми надходження валюти будуть цілком достатні для покриття потреб у валюті. Падає не тільки експорт, але й імпорт.
В цілому український валютний ринок досяг рівня стабілізації. Курс 7,7 грн. ще довго буде орієнтиром для бізнесу. І хоча він не всіх влаштовує, але на даний момент, він відповідає вимогам нашої кризової економіки.
Олександр Охрименко,
радник голови правління АБ «Укргазбанк»
01.07.2009