Під час минулої кризи 2008–2009 років Укргазбанк був однією з тих фінустанов, які рекапіталізували за рахунок держави. Крім «Укргазу», Мінфін став власником банку «Родовід» і «Київ». Перший із них сьогодні має репутацію «чорної діри», що поглинула чимало бюджетних коштів, і на порядку денному в НБУ стоїть питання про його ліквідацію.

Другий – банк «Київ» – знову виявився неплатоспроможним. Утім, вкладникам цього банку певною мірою пощастило більше за інших. Навіть незважаючи на його незначний для банківської системи розмір, держава знову врятує його, тільки тепер передавши активи й пасиви на користь Укргазбанку.
Сьогодні Укргазбанк перебуває в групі найбільших за класифікацією НБУ з активами 21 млрд гривень. Приєднання банку «Київ», активи якого становлять близько 1,5 млрд грн, особливо не вплине на його позиції. Проте неорганічне зростання цього банку можливе і в суттєвіших масштабах, якщо уряд вирішить з його допомогою врятувати більші банки.

Forbes поспілкувався з Олександром Дубровіним, заступником голови правління приймаючого банку, про те, як і навіщо його фінустанова прийматиме «під своє крило» активи тих банків, які не витримали випробування нинішньою кризою.

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Чому саме активи банку «Київ» першими приєднають до Укргазбанку? Розмови про передання активів неплатоспроможних банків починалися ще з «Форуму» і «Брокбізнесу»...
– Перед тим як ухвалили рішення про передання банку «Київ» Укргазбанку, було проведено колосальну роботу. Уся ця історія почалася ще на етапі підготовки закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішення, ухвалене нині Кабміном, повністю ґрунтується на законодавчій базі. Імплементація цього закону тривала дуже довго, було проведено величезну кількість консультацій зі Світовим банком і МВФ. Так, до літа 2014 року в ФГВ з'явилися нові інструменти для того, щоб передавати активи і пасиви приймаючому банку.

Тепер конкретно щодо банку «Київ»... Насправді банк «Київ» досить маленький і вже давно не працює, але його унікальна особливість у тому, що він рекапіталізований державою, і, відповідно, його основний власник – держава, яка й ухвалює всі рішення.
Незважаючи на розміри цього банку, його важливість для системи вкрай висока. Наша банківська система з усіма супутніми зовнішніми чинниками – фінансовою й економічною кризами, війною на сході – тримається нині на двох основних елементах: державних та іноземних банках. І значення банку «Київ» саме як елемента системи колосальне.

– А як же приватні банки з українським капіталом?
– Приватні банки, на жаль, нині не є основою банківської системи. Усе-таки елемент довіри в юридичних і фізичних осіб на сьогодні більший до державних та іноземних банків. Тому рішення Мінфіну та НБУ не залежало від розмірів активів і пасивів банку «Київ». Вкрай високе його значення як фактора повернення довіри [до системи].

– Чи буде проведено аудит, щоб зрозуміти ті причини, через які банк «Київ» знову «наступив на ті ж граблі»?
– Відразу скажу, що все це робитимуть спільно з ФГВ, через процедуру введення тимчасової адміністрації. Далі буде експертно-аналітична рада при Мінфіні, оскільки очевидно, що виникне необхідність отримання додаткового капіталу для Укргазбанку: вартість зобов'язань банку «Київ» значно перевищує вартість його активів.
Фонд має своїх акредитованих оцінювачів, які складають перелік активів та пасивів і дають оцінку. Експертно-аналітична рада визначила, що це має бути компанія з «великої четвірки»(…).

Повну версію інтерв’ю читайте на сайті Forbes.

20.02.2015