Фінансове цунамі в Україні
Якщо до жовтня минулого року майже всі українські банки демонстрували показники зростання за основними показниками, то останні чотири місяці були спрямовані на те, щоб з мінімальними втратами зберегти досягнуті результати. Становище багатьох банків помітно похитнулося під впливом світової фінансової кризи, але більша частина українських кредитно-ощадних установ це "цунамі" витримала.
"Зрозуміло, що ситуація на фінансовому ринку України була підірвана панічними діями вкладників "Промінвестбанку", але проблеми, які нагромадились в усій банківській системі, рано чи пізно повинні були проявиться в усій повноті. Певна знервованість почала відчуватися ще минулого літа, коли стало зрозуміло, що доступ до міжнародних фінансових ринків в найближчій перспективі буде закрито. А той факт, що у вересні найбільший інвестиційний банк світу "Lehman Brothers" був офіційно оголошений банкрутом - практично розпочав ланцюгову реакцію, яка призвела до кардинальної зміни всієї світової фінансової системи.
Факт залишення нерезидентами фінансового ринку України набув масового характеру, як результат, в дуже короткий термін межі нашої країни покинули мільярди спекулятивних доларів. Втім, це було характерно і для світової економіки в цілому. Спекулятивний капітал завжди необґрунтовано панічно впливає на ринок, тому що по своїй суті є "фіктивним капіталом" і не здатний фінансувати реальний бізнес.
Багато українських аналітиків і політиків почали запевнювати, що ці проблеми нас не торкнуться, так як наша економіка мало інтегрована в глобальну економічну систему. Можливо в тій обстановці ці заяви були єдино правильним рішенням. Потрібно було якомога довше зберігати впевненість населення у стійкості національної кредитно-банківської структури. Особливо, коли основні українські експортери почали втрачати ринки збуту. А значить, обмеження припливу валюти могло негативно позначитися на курсі гривні.
На жаль, в умовах масштабного негативного зовнішньоторговельного сальдо, потенційна загроза девальвації національної грошової одиниці стала неприємною реальністю. Саме в цей період у більшості компаній-імпортерів настав час погашати контрактні платежі. Посилила ситуацію мільярдна заборгованість НАК "Нафтогаз України" перед "Газпромом". Дефіцит долара спровокував спекулятивні настрої на валютному ринку, які дуже сильно вдарили по кредитному та депозитному ринку.
Зараз дуже багато розмов про те, що росту курсу долара сприяло рефінансування національним регулятором комерційних банків. Але аналіз показує, що системне послаблення гривні почалося ще в кінці вересня – на початку жовтня, а перші транші більшість банків почали отримувати в кінці жовтня – на початку листопада. Тобто рефінансування НБУ декількох десятків українських банків фізично не могло бути першопричиною стрімкого знецінення української валюти.
Відповідальність за обвал гривні не може бути перекладена тільки на банківську систему. Це результат всієї національної економіки і результат тієї політики, яка проводилася у нас впродовж останніх років. Важливо відзначити, що найпотужнішим чинником дестабілізації діяльності вітчизняних банків залишається політична криза. Фінансовий ринок дуже чутливий до політичних стресів.
На жаль, багато політичних діячів, часто не розуміючи проблематику фінансової сфери, намагаються всю відповідальність за жалюгідний стан економіки перекласти на банки, тим самим формуючи панічні настрої у багатомільйонної армії українських вкладників.
Навряд чи такий тиск на кредитні установи витримала б банківська система іншої країни. А українська, на подив багатьом зарубіжним аналітикам, вистояла і продовжує функціонувати і виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Звичайно, залишаються гострі питання з відновлення нормального процесу кредитування, по росту проблемної заборгованості та дострокового повернення депозитів. Але, незважаючи на всі ці проблеми, банківські продукти, такі як короткострокові депозити, платіжні картки, розрахунково-касові операції, грошові перекази, банківські метали продовжують бути затребувані на українському ринку.
Всі з нетерпінням і, разом з тим, з острахом чекали лютого 2009 року. Це в першу чергу пов'язано з тим, що саме на цей місяць пророкують сильне загострення всіх кризових явищ, які зараз відчуває на собі українська економіка. Якщо до Нового року у населення ще були гроші, і тому зберігалися досить високі ціни на нерухомість, автомобілі і т.д., то зараз зниження цін на квартири, земельні ділянки та інші товари говорить про те, що гроші залишилися тільки у тієї частини населення, яка не бачить необхідності їх вкладати. Для них залишається два шляхи. Перший - це заховати їх під "подушкою", і дуже часто в цій ролі виступають банківські депозитарії, як надійне місце для зберігання цінностей. Другий шлях - це короткострокові вклади під хороші відсотки. Звичайно, перший спосіб зберігання виглядає надійніше, а другий - вигідніше. У цій ситуації основним завданням банків було, є і буде - переконати своїх клієнтів, що раціональніше зберігати свої гроші на банківському рахунку, а не в банківському сейфі.
Як не дивно, допомогти переконати населення повернути свої гроші на банківські рахунки може уряд. Для цього важливо організувати через банківську систему цільове державне кредитування тих сфер української економіки, які можуть наситити внутрішній ринок. Важливо запустити механізм кредитування конкретних галузей промисловості, у тому числі, будівництва, харчової та легкої промисловості. Тут не повинно бути розмов про рефінансування НБУ, тому що ці гроші йдуть в основному на виконання банківських зобов'язань. Гроші на пожвавлення економіки має виділити уряд. Так як це практикують інші країни: цільові кредити під цільові програми. Це заспокоїть населення, пожвавить ринок і стане локомотивом для виходу всієї економіки з кризи.
Ймовірно, що у квітні вже будуть зрозумілі контури нової глобальної фінансової системи. Саме на це буде спрямована лондонська зустріч керівників двадцятки найбільших економік світу. Після цього слід очікувати активізацію діяльності основних фінансових центрів, а значить прихід міжнародних інвесторів на український ринок ймовірний у другій половині цього року. Не раніше.
Інша справа, що моделі інвестування будуть мати дещо інший характер: тепер велику роль будуть відігравати міжурядові і міжнародні фінансові організації. Роль державного фінансування в новій моделі світової економіки зростає. У цій ситуації дуже важливо, щоб керівництво України зрозуміло, що нереально очікувати активізації міжнародних інвестицій без реальної трансформації вітчизняної державної інвестиційної політики.
Багато українських банків намагатимуться використовувати цей час для внутрішньої реструктуризації. Як би парадоксально це не виглядало, але саме кризова ситуація дозволяє виправити багато помилок, допущених раніше, і найголовніше - закласти базу для майбутнього економічного підйому. Будуть оптимізовані бізнес-процеси, визначені пріоритети для майбутнього розвитку, підвищена ефективність роботи мережі банківських точок продажу, вироблена адекватна система ризиків, відпрацьовані механізми повернення проблемних кредитів. Це дозволить уже восени почати нормальний процес кредитування населення.
Правда, кредитні продукти будуть помітно відрізнятися від торішніх позик - вже не буде нульових внесків, кредитування страховки по автомобілях або ремонту по іпотечній програмі. Більш якісно буде відбуватися оцінка кредитоспроможності позичальника, його доходів, репутації, кредитної історії і т.п.
Головне ж те, що багато хто зрозуміє, що серйозний бізнес, у тому числі і банківський, при 100-150% зростання на рік та надвисокій рентабельності потенційно небезпечний. Такі доходи створюють ілюзію постійного успіху, спотворюють саму перспективу розвитку і, в результаті, призводять до появи системних помилок, коли прорахунки і недоліки не вирішуються, а покриваються за рахунок доходу. Але будь-яка економіка, розвиваючись, має свою межу, запас. І якщо вчасно не зупинитися - це може згубно позначитися на самій фінансової компанії. Треба просто зрозуміти і прийняти як даність, що 5-10% зростання це хороший показник. Так має бути. Як сказав класик: "Краще менше, але краще".
Сергій НАУМЕНКО, заступник голови правління ВАТ АБ "Укргазбанк".
ЛІГАБізнесІнформ
11.02.2009