Головна мета рекапіталізації - інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему

Тим самим була кардинально підірвана платоспроможність банківської системи і, фактично, заблокований процес кредитування. В умовах, що склалися, рекапіталізація стала дуже важливим інструментом, який повинен допомогти банківському сектору вийти з кризи.
Говорити про рекапіталізацію і про її можливі наслідки сьогодні стало модно. На жаль, іноді подібними «розмовами» займаються люди, які тільки віддалено уявляють собі суть і значення даного процесу. Зокрема, ряд «експертів» і «аналітиків» намагається піднести процес рекапіталізації виключно як отримання банками державних коштів для виплати депозитів фізичним особам. Даний підхід до питання рекапіталізації є дуже вузьким і не зовсім професійним. Природно, що для пересічного вкладника кожного з трьох рекапіталізованих сьогодні банків питання повернення коштів є, можливо, найбільш актуальним. Проте, не можна розглядати дану трійку (Родовід, Укргазбанк і Київ) шаблонно, використовуючи однакові кліше.
Будь-який банкір, та і просто більш-менш освічена людина знає і розуміє, що повернення депозитів багато в чому залежить від роботи банку в цілому. Якщо розглянути життєдіяльність  кредитно-фінансових установ, що рекапіталізовуються,  під час роботи в них тимчасової адміністрації,  то ситуація кардинально відрізнялася. Не вдаючись до подробиць банківської звітності, наведу декілька основних і показових фактів:
- Депозити: не припиняв повертати депозити навіть в умовах введення тимчасової адміністрації тільки Укргазбанк. У Родовіді та Києві діяв мораторій НБУ.

- Платежі юридичних осіб:  здійснювалися без затримок тільки в Укргазбанку.

Таким чином ситуація в банках від початку була різною і змішувати їх до купи  в жодному разі не можна. Але залишимо узагальнення і висновки на совісті тих, хто береться коментувати. Хотілося б поговорити про головне – мету рекапіталізації.

Головна мета входження держави в капітал банків - інтеграція приватних комерційних банків у державну  фінансову систему.
Рекапіталізовані банки отримують можливість тісно співпрацювати з державними органами і підприємствами з реалізації загальнодержавних програм. Це дозволить, з одного боку, підвищити фінансову стійкість даних банків, а з іншого боку, уряд отримає можливість реалізовувати через них свої програми з антикризового управління.
Фактично, сьогодні Кабінет Міністрів отримує можливість використовувати не тільки Ощадбанк України і Укрексімбанк, але й Укргазбанк, Родовід і банк "Київ" для реалізації  державних банківських програм для населення.
Раніше населення, яке віддавало перевагу роботі з державними банками, було штучно обмежено  у виборі Ощадбанком і Укрексімбанком.  Сьогодні ж ми отримали право вибору вже між п'ятьма банками. А згідно із законами економіки, будь-яка конкуренція, навіть серед держбанків, завжди на користь кінцевому споживачеві.
Ще одним суперечливим моментом в українському процесі рекапіталізації ряд аналітиків називає той факт, що держава внесла до статутних фондів банків державні цінні папери, а не живі гроші. Мовляв процес викупу ОВДП затягнеться на незрозумілий час і т.п. Практика вже показала помилковість даної думки.
Згідно із заявами представників Кабміну, а саме пана Багірова, розроблені спеціальні графіки монетизації ОВДП,  по яких фінустанови отримуватимуть «живі» гроші відповідно до їх потреб.
Крім того, самі по собі держоблігації - це якісний інструмент рефінансування, який дозволяє отримувати у НБУ відносно дешеві гроші для підтримки платоспроможності банку. На даний момент НБУ рефінансує банки під заставу держоблігацій за ставкою 16% річних, що дозволяє банкам отримувати порівняно дешеві ресурси для вирішення своїх завдань.
В умовах практично сонливого «міжбанку» і ринку зовнішніх запозичень, що завмер в очікуванні, альтернативою отримання ресурсів у банків сьогодні залишається лише залучення коштів від населення, тобто депозити. Але тут ставка коливається вже в межах 20-22% річних.
Іншими словами, в сьогоднішній ситуації ще одна мета рекапіталізації полягає в тому, щоб за рахунок продажу держоблігацій НБУ і отримання вільних і порівняно дешевих ресурсів відродити систему кредитування як населення, так і суб'єктів малого і середнього бізнесу. Причому зробити це найближчим часом і на максимально прийнятних для позичальників умовах. Налагодження даного процесу автоматично пожвавить не лише банківський сектор, але й економіку країни в цілому.
Якщо ж все-таки повернутися до «депозитного» питання, то статус державного автоматично підвищує рівень довіри вкладників до банку. У ситуації з Родоводом і банком «Київ» поки що складно якось відстежити дану складову рекапіталізації, оскільки в них ще діє мораторій. А ось в Укргазбанку позитивний результат не забарився. Так, за інформацією, озвученою тимчасовим адміністратором банку, на сьогодні відсоток пролонгованих депозитів фізичних осіб, термін яких закінчився, вже наблизився до «докризового» показника – близько 90%.  Можна припустити, що подібна закономірність зберігатиметься і в інших кредитно-фінансових установах, що ре капіталізуються.

22.07.2009